Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убілити

Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЛИТИ"
Бранець, -нця, м. 1) Плѣнникъ, военноплѣнный. 2) Рекрутъ. Желех. Бранець на стойці. Федьк. ІІІ. 45. 3) Нанятый человѣкъ для выдергиванія конопли; чаще во мн. ч. бранці. Волч. у.
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Граба́рка, -ки, ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекоповъ съ тачками. 3) Земляная работа.
Ластовиний, -а, -е. Ласточкинъ. Колыб мені ластовине зілля. Мет. 61. — зілля. Раст. Chelidonium majus.
Лу́ччати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться лучше, улучшаться. Желех.
Нао́пуль нар. На половину. Чуб. VII. 551.
Остистий, -а, -е. Съ длинными остями. Остиста пшениця.
Помуркотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Причинка, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Розлігатися, -га́юся, -єшся, гл. = розлягатися. Як взяла ковати, жалібно співати, аж ся взяли к землі луги калинові від голосу розлігати. Гол. І. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.