Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіж

Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІЖ"
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Вислужний, -а, -е. Услужливый, готовый къ услугамъ. Вх. Лем. 398.
Догари́катися, -каюся, -єшся, гл. = Догарюкатися. Ніяк не догарикаєшся, щоб прибив защіпку до дверей. Богод. у.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе. Мил. 165.
Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Порозсідатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсістися, но во множествѣ.
Росхитати, -ся. Cм. росхитувати, -ся.
Сивограк, -ка, м. пт. Сивоворонка, Coracias garrula.
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus. Желех. Шух. І. 22.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.