Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить.
Карахвет, -та, м. Карась. Бач, які гарні карахвети ловляться.
Моло́чка, -ки, ж. Раст. a) Euphorbia cyparissias L. б) Euphorbia procera, в) Lactuca scariola. Cм. молочай, молоко песяче, молочко котяче.
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Всі люде коло неї понурі й осудливі.
Погибнути Cм. погибати.
Пороситися II, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: пороситься. А свиня лиш поросилась.
Похоронний, -а́, -е́ Похоронный; траурный. І Божий світ сукном похоронним окрився.
Присінешний, -а, -е. Относящійся къ присінкам.
Шабашувати, -шую, -єш, гл. Праздновать субботній день (у евреевъ). Жиди шабашували.