За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Кремінний, -а, -е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная!
Лаганок, -нка, м. Боченокъ изъ выдолбленнаго деревяннаго пня.
Лихта́рня, -ні, ж. = ліхтарня і. З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня.
Паленина, -ни, ж. Выжженное мѣсто.
Порода, -ди, ж.
1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша.
2) Разрѣшеніе отъ бремени. В три дні по породі на панське ей гнали.
Прижовтий, -а, -е. Желтоватый.
Ручиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ рука. Взяла сусіда удовицю за білую ручицю. Зеленою китайкою ручиці покрив. 2) Въ повозкѣ: укрѣпленный въ подушкѣ и стоящій наружу наклонно колышекъ; четыре такихъ колышка (два въ передней подушкѣ и два въ задней) поддерживаютъ съ обѣихъ сторонъ драбини. Ручиця задовбується в насад і на неї накладається палюшник.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати.
