Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тушира

Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки. Вх. Зн. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУШИРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУШИРА"
Да́єден Кто нибудь. Вх. Лем. 409.
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево). Желех.
Ле́мбик, -ка, м. Алембикъ, перегонный кубъ.
Насампере́д нар. Прежде всего. Вони ж його насамперед барзо привітали. Н. п.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Окучка, -ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы). Радом. у.
Осторога, -ги, ж. Предостережете. К. Досв. 62.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Позаломлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Заломиться (во множествѣ).
Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти. Рудч. Ск. І. 162. 2) = сохар. Шух. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУШИРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.