Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька.
Пернач, -ча, м. = пірнач.
Повторне нар. Вторично.
Полом'яний, -а́, -е́ Пламенный. Полом'яне я духом бачу море.
Привиченька, -ки, ж. Ум. отъ привичка.
Радий, -а, -е. Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Чим хата багата, тим і рада. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ум. раденький, радесенький. Раденький, що дурненький.
Ростопаш, -шу, м. ростопашка, -ки, ж. Раст. чистотѣлъ, Chelidonium majus L.