Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турчинів

Турчинів, -нова, -ве Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю. Лукаш. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИНІВ"
Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху. Желех.
Ма́затися, мажуся, -жешся, гл. 1) Мазаться. 2) Пачкаться, мараться. З) до ко́го, коло кого. Ласкаться къ кому.
Оченьпати, -паю, -єш, гл. Выздоровѣть, подняться послѣ болѣзни. Цілу весну мене теплим молоком напували, поки я трохи оченьпала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42).
Паламарів, -ре́ва, -ве Принадлежащій пономарю.
Повидатися, -даюся, -єшся, гл. Повидаться, увидѣться. Таки з своїм родом та повидаюся. Чуб. V. 474.
Покудкудакати, -каю, -єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Прічка, -ки, ж. Невѣста, милая. Желех. Прощай, же ти, стара нене, та й ти, любая прічко! Гол. І. 6.
Рапавка, -ки, ж. = ропуха. Шух. І. 22, 210. Вх. Зн. 24.
Стрижка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ. Екатер. у. 2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Мил. 42. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії. Гол. І. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЧИНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.