Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турчик

Турчик, -ка, м. Ум. отъ турок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИК"
Артику́л, -ла, м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. Н. П. 343. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк.
Бадьорний, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
Заутері́ти, -ріє, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.
Нагрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагрома́дити, -джу, -диш, гл. 1) Сгребать, насгребать. Нагромадили сіна чимало. 2) Громоздить, нагромоздить. Я намножив беззаконня... нагромадив їх без ліку. К. Псал. 98.
Паламарня, -ні, ж. Особое отдѣленіе, помѣщеніе для пономаря.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. Н. Вол. у.
Потрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Испугаться, взволноваться. Всі його бачили і потрівожились. Єв. Мр. VI. 50.
Похнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Повѣсить голову. Еней похнюпивсь. Котл. Ен. III. 16.
Хромий, -а, -е. Хромой. Хрома вівця. Вх. Уг. 273.
Чапати, -паю, -єш, гл. 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа. Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.