Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тургун

Тургун, -на, м. Раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРГУН"
Бурмій, -мія, м. = бурмак. Вх. Зн. 4.
Жва́кнути, -ну, -неш, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Здиба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. зди́батися, -баюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой здибається сива голубонька та з сивими соколами. Лукаш. 143. Бігла Гандзя, бігла густими лозами, здибалася она з трома соколами. Чуб. V. 722.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Крадки нар. = крадькома. Желех.
Ма́йже нар. Почти.
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Шестикрилий, -а, -е. Шестикрылый. Вбий шестикрилого... змія. Чуб. II. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.