Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Волоочок, -чка, м. = пт. волове очко. Прилетіла фамилія, красно вбрана компанія: пан крук і пан гайворон і прекрасний водувудок, і великий волоочок. Гол. II. 519.
Доріка́ння, -ня, с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153.
Повишаровувати, -вую, -єш, гл. Вымыть при помощи мочалки (во множествѣ). Лави гарно віхтем та піском повишаровуй. Богодух. у.
Ревизія, -зії, ж. 1) Ревизія. 2) Народная перепись. Ном. № 1755. Кв. І. 157. Хлопця у ревизію записали. О. 1861. VIII. 16.
Срака, -ки, ж. Задница.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.  
Уседіти, -джу, -диш, гл. = усидіти. От кабан не уседів, повернувсь. Рудч. Ск. І. 26.
Хрімка, -ки, ж. Копытная болѣзнь. Вх. Лем. 479. Cм. хромка.
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Ном. № 3563. Чортові діти. (Бранное выраж.). Ном. №3560. 2) чортове світло. Керосинъ. Волч. у. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.