Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тужіння

Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖІННЯ"
Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44.
Висватати Cм. висватувати.
Жабоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, производимому иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.
Піддулька, -ки, ж. Одинъ изъ садовыхъ сортовъ груши. ЗЮЗО. І. 133.
Повіт, -ту, м. 1) Уѣздъ. Левиц. Пов. 208. Таких ведмедів на приміті ще трохи є у нашому повіті. Гліб. 2) повітами. Мѣстами, полосами. Оцей сніг випав не скрізь, а повітами: от за Любар, то й нема вже. Н. Вол. у.
Попідпрягати, -га́ю, -єш, гл. Припрячь (во множествѣ).
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Торопати, -паю, -єш, гл. 1) Бѣдствовать, влачить жизнь. Угор. 2) Болтать. Вх. Зн. 70.
Усик, -ка, м. Ум. отъ ус.
Фанель, -лі, ж. Фланель. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЖІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.