Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тувальня

Тувальня, -ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУВАЛЬНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУВАЛЬНЯ"
Гугу́п меж. То же, что и гуп, но еще сильнѣе: Гугуп навзнаки у сніг і роскинув руки. Рудан. І. 81.
Дзьоблинка, -ки, ж. Сумка (четырехугольная шерстяная) у гуцуловъ, родъ котомки, надѣваемой черезъ плечо. Федьк.
Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
Лебедонько, -ка, м. Ум. отъ лебідь.
Одягненький, -а, -е., Ум. отъ одягний.
Пасина, -ни, ж. Плохой поясъ. Вх. Зн. 47.
Поодб.. Cм. повідб..
Собкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.  
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУВАЛЬНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.