Гадючник, -ка, м.
1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав.
2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L.
3) Низенькая землянка. Викопав якийсь гадючник у землі.
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ.
Жаро́та, -ти, ж. Жара, зной. Вдень жарота припікала. Спасівська жарота.
Зрість, зрости, ж. Знакъ отъ сростанія на стволѣ дерева разрубленнаго мѣста.
Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті.
Наміси́ти Cм. намішувати.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів.
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи.
Родючина, -ни, ж. Дикія плодовыя деревья.
