Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відплішити, -шу, -шиш, гл. 1) Вынуть клинышекъ, которымъ было что либо заклинено. 2) Отколотить. Відплішив так, що до нових віників буде згадувати. Чуб.
Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый. Желех.
Джиджуру́ха, -хи, ж. Кокетка, франтиха. Cм. Чепуруха.
Заступо́чок, -чка, м. Ум. отъ заступ.
Підкидач, -ча, м. Подбрасыватель.
Повірити, -рю, -риш, гл. 1) Повѣрить. Росказав би про те лихо, та чи то ж повірять? Шевч. 78. 2) Cм. повіряти.
Подружниця, -ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. МВ. ІІ. 82. Ти мені не щира подружниця. МВ. ІІ. 103.
Попідважувати, -жую, -єш, гл. Поднять съ помощью рычага (во множествѣ).
Прижовтий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Зн. 55.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули. К. ЦН. 222.