Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троста

Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТА"
Бовтун, -на, м. Испорченное яйцо. Н. Вол. у.
Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Гілочка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Друкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печатать.
Кульша, -ші, ж. 1) Бедро. 2) Уголъ стога сѣна или воза съ сѣномъ. Осмич кульшу праву у стозі. Волч. у.
Липка́чий, -а, -е. = липковатий. Липкача роля. Вх. Уг. 250.
Півгодний, -а, -е. = піврічний. Півгодний білет. Черк. у.
Порух, -ху, м. Движеніе.
Снігурка, -ки, ж. Раст. Anemone nemorosa. Вх. Пч. II. 29.
Тринити, -ню, -ниш, гл. 1) Превращать въ труху. Шейк. 2) Сильно ѣсть. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.