Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троста

Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТА"
Винуватися, -нуюся, -єшся, гл. Обвиняться. Шух. І. 189.
Зморитися, -рю́ся, -ришся, гл. Утомиться, умориться, изнуриться. Да як же ти зморчлась! посидь трошки. Г. Барв. 91.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці. Зміев. у.
Лойо́к, лойку, м. 1) Ум. отъ дій. Як ноги в гнойку, то й губа а лойку. Ном. 2) Раст. Ajuga genevensis. ЗЮЗО. І. 110.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Шкабора, -ри, ж. = щілина. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.