Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тростити

Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТИТИ"
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146.
Павонька, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Піхотою нар. = піхом. Мкр. Н. 14. Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою. Г. Барв. 211. Душ з двадцять верхи та чоловіка з півтори сотні піхотою. О. 1861. VIII. 96, 97.
Поділок I, -лку, м. Ум. отъ поділ.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Свідчитися, -чуся, -чишся, гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав. Ном. № 6790.  
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н. Вх. Уг. 274.
Чоловіченько, -ка, м. Ум. отъ чоловік.
Шкідність, -ности, ж. Вредность, вредоносность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.