Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тринькання

Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИНЬКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИНЬКАННЯ"
Батошки. мн. Раст. Scabiosa arvensis. Лв. 101. Cм. більмачок.
Бжук, -ка, м. Навозный жукъ, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. ІІ. 27.
Бідота, -ти, ж. 1) = біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = біднота 2. Сим. 235.
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. І. 147. Ум. віжечки.
Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши. Могил. у.
Пишність, -ности, ж. Пышность, важность. З гордостю, за пишностю з глави шличка не здиймали. АД. І. 193.
Поброїти, -ро́ю, -їш, гл. = наброїти. Вх. Лем. 451.
Понавкруги нар. = навкруги. Понавкруги ніде нічого не видно й близько. Мнж. 149.
Цвілити, -лю, -лиш, гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77.
Шприх, -ху, м. Спица въ колесѣ. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИНЬКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.