Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Глибінь, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Ном. № 562. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Ном. № 763. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. Чуб. V. 235. 2) Раст. Heruiaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. Гро́мик. Мет. 259.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Їмельга, -ги, ж. Камышъ съ травою. Одес. у.
Кошлання, -ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).
Повиправдуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Оправдаться (о многихъ).
Розцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать.
Цех, -ха, м. 1) Цехъ. Кушнирський цех. О. 1862. VIII. 32. 2) Цеховой значекъ. 3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували. Грин. II. 155. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви. Рудч. Ск. І. 167.