Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дівува́ння, -ня, с. Дѣвичество, дѣвичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Чуб. V. 42. Дівува́ння здава́ти. Покидать дѣвичество, выходить замужъ. Маркев. 133. Ой у садочку, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає: Нате ж вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду, жінкам на пораду. Мет. 231. Ум. Дівува́ннячко. Г. Барв. 40. Грин. ІІІ. 478.
Закопа́ти, -ся. Cм. закопувати, -ся.
Келарь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.
Панійка, -ки, ж. Ум. отъ панія.
Підгорлиця, -ці, ж. 1) = підгорля 2. Kolb. І. 67. 2) = пт. горлач. Вх. Пч. II. 9.
Прибірання, -ня, с. 1) Уборка, приборка. 2) Одѣванье, наряжаніе, а также сами одежды, наряды. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Чуб. V. 42. Ум. прибіраннячко. Мил. 131.
Росправити, -ся. Cм. росправляти, -ся.  
Устригти, устрижу, -жеш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже. Котл. Ен. VI. 59.  
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара. Сим. 175.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.