Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вагон, -ну, м. Вагонъ. Порядився з людьми на цілий вагон на чугунку возити овес. Г. Барв. 204.
Ґрасува́ти, -су́ю, -єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. І. 77.
До-Щер́ця нар. До дна, до остатка. До-щерця повибірали воду в колодязі. Харьк. І що взнаю, добродії, все до-щерця роскажу. Сніп. 107.
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Озьмінь = узьмінь. Козелец. у. Слов. Д. Эварн.
Покропити Cм. покропляти.
Полізун, -на, м. Сказочное существо: великанъ, одна рука котораго величиной съ обыкновеннаго человѣка; онъ не ходитъ, а лазитъ на колѣняхъ. Чуб. II. 250.
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо?Чуб. III. 39.ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Прискалка, -ки, ж. Выступъ скалы, боковая скала. Я урвався з скали та упав на прискалку, а звідти знов ударивсь об прискалку. Камен. у. Антосьо.... роздивлявся на гори та Жахався, як люде лазили по них, ступаючи з прискалка на прискалок. Св. Л. 217.