Докінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчити. Чи мені по тобі сумом сумувати, чи твою роботу взяти докінчати? Докінчаю, брате, не загину марне! А докінчав Бог дня сьомого діло своє, що зробив.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Зажнемо якого снопа. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина.
Клептати и клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
Полупетро, -ра, м. День 30 іюня, соборъ дванадесяти апостоловъ. Це діялось на Полупетра.
Потакайло, -ла, с. = потакач. Се чоловік потакайло.
Роспащикуватися, -куюся, -єшся, гл. Раскричаться, разговориться (рѣзкимъ голосомъ).
Сивозалізний, -а, -е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый.
Узварь, -рю, м. Родъ компота изъ сушеныхъ фруктовъ и ягодъ. Ум. узварець.
Холіра, -ри, ж. = холера.
Щикатися, -кається, гл. безл. = икатися. Як сі щикає, то хто згадує.