Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Затя́жни́й, -а, -е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
Ли́нити, -ню, -неш, гл. У решетниковъ: снимать слой коры съ предварительно распаренныхъ въ печи липовыхъ стволовъ, обнажая лыковый слой, который потомъ отдѣляютъ отъ стволовъ. Вас. 175.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Обаряти, -ря́ю, -єш, гл. = варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186.
Попокланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Роздряпати Cм. роздряпувати.
Семидільниця, -ці, ж. Дѣлающая за разъ нѣсколько дѣлъ. Грин. III. 109.
Теркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = теркотати. 2) О птицахъ: щебетать, чирикать. Пташки лящать, теркотять, співають. Мир. Пов. II. 120.
Трактувати, -ту́ю, -єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178.
Часниковий, -а, -е. Чесночный. Черк. у.