Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баюсатий, -а, -е. = баусатий. Вх. Лем. 390.
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Клокічка, -ки, ж. 1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель. 2) Раст. Staphylca pinnata L. ЗЮЗО. І. 137. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія. Шух. I. 130.
Позасмажувати, -жую, -єш, гл. 1) Зажарить (во множествѣ). Гусей зо троє треба буде засмажити. — Позасмажуємо! 2) Заправить масломъ, изжареннымъ съ лукомъ (многое).
Приміти, -мі́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали. Г. Барв. 62.
Примітити Cм. примічати.
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс. Стор. МПр. 130.
Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір. Шух. І. 250.
Цуравий, -а, -е. Въ лохмотьяхъ. Угор.