Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині.
За́пад, -ду, м. 1) Въ выраженіи: за́пад-со́нце — западъ. Від запад-сонця прийшла завала. 2) Cм. єтір.
За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается.
Зменшатися, -шаюся, -єшся, гл. = зменшуватися. Моя. прабаба яка, а перед чоловіком зменшалась, корилась йому. Тихо піднявся він (місяць) у гору, зменшаючись і ясніючи.
Льо́ха, -хи, ж. Свинья. Десятеро поросят одну льоху ссуть. Одну льоху маємо, та й ту вовки витягнуть з двору. Ум. льошка.
Прочути Cм. прочувати.
Ступ'яй, -п'яя, м. = ступяй = ступінь.
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. 251. Таріль точений. Ум. тарілець, тарільчик.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
Шопа, -пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана.