Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топка

Топка, -ки, ж. Небольшая форма для набиванія въ нее соли. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПКА"
Бокша, -ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій. Желех.
Галадущик, -ка, м. = гладущик. Желех.
Дністро́ви́й, дністря́нський, -а, -е. Днѣстровскій. Над сагою дністровою лежить Хведір безрідний. Мет. 440.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Люби́ста, -ти, ж. = любисток. ЗЮЗО. І. 126.
Прочунятися, -няюся, -єшся, гл. = прочуняти. Насилу прочунявся. Шевч. 300.
Сором'яжливо, сором'яжно, сором'язливо, нар. = соромливо.
Судник, -ка, м. 1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. Ум. судничок.
Теліпайло, -ла, с. 1) Висящій, качающійся предметъ. 2) Безполезный, лишній человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.