Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тонкота

Тонкота, -ти, ж. Тонина. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНКОТА"
Бидляка, -ки ж. Ув. отъ бидло.
Борозний, -а, -е. = борозенний КС. 1898. VII. 44. Запріг хлопець п'ять волів, — нема шостого колішенного, борозного. Рудч. Ск. I. 182.
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Павун, -на, м. 1) = павич. Вх. Зн. 46. 2) Павлиное перо. Шух. І. 128.
Попадиця, -ці, ж. Та, которая попалась? Молодице моя, попадице моя, попади ти мені, — буде добре тобі. Чуб. IV. 517.
Просвіщати, -ща́ю, -єш, гл. = просвічати. Левиц. Пов. 164.
Пухай, -хая, м. Чучело, пугало. Чуб. VII. 576.
Сокирний, -а, -е. Топорный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.