Бджолята, -лят, с. мн. = бджоленята. Два млини, три плуги добрі і бджолята має.
Гній, гною, м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало.
Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина.
Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини.
Нотація, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали.
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Пробовкнути, -ну, -неш, гл.
1) О колоколѣ: издать отрывистый звукъ. Дзвін пробовкнув.
2) Проговорить. Вона пробовкнула щось про пригоду, про втрату бідолашньої дитини. А ще ж козак Морозенко словами пробовкнув. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть.
Репаний, -а, -е. 1) Корявый, потрескавшійся. Дуже спіла диня — репана.
2) Простой, грубый, неотесанный. Репані мужики.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ.
Червінець, -нця, м. Червонецъ. Червінець хоць маленький, але важкенький. Ум. червінчик. Червінчики бряжчать.