Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе.
Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Вишмарувати, -рую, -єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг.
Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Дунув вітер по-над ставом. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Багатство дме, а нещастя гне. Cм. дуйнути.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Качанистий, -а, -е. Съ большимъ кочнемъ (о капустѣ). Капуста моя качанистая.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Убіжський, убізький, -а, -е. Убожескій. У мене справа убізька.