Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Гачура, -ри, ж. Трехлѣтняя кобыла, не имѣвшая лошатъ. Вх. Лем. 402. Ум. гачурка. Вх. Уг. 232.
Допомі́жний, -а, -е. Вспомогательный.
Обірка, -ки, ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293.
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Розгорожувати, -жую, -єш, сов. в. розгородити, -джу, -диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. І. 87.
Утаювати, утаюю, -єш, сов. в. утаїти, утаю, -їш, гл. 1) Утаивать, утаить. Що він тобі буде казати — не втаюй від мене. Мир. Пов. II. 75. Шила в мішку не втаїш. Ном. 2) Удерживать, удержать. Один такий був здоровий, що духом уб'є чоловіка. Як пішов причащатися та духу не втаїв, то трохи священник не впав навзнак. ЗОЮР. I. 163.
Щасливе нар. = щасливо. Най вас Бог щасливе провадить. Ном. № 11885.