Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Задира́куватий, -а, -е. = задерикуватий. О. 1861. X. 37.
Обсушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обсуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Запрошує його в хату обсушиться і спочить. Стор. І. 73. ХС. II. 192.  
Оповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оповити, -вию, -єш, гл. Обвивать, обвить, спеленать, окружать, окружить. Оповита дитина. Шух. І. 273. І тьмою німою оповиє тобі душу. Шевч.
Просміяти, -мію, -єш, гл. 1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як! Св. Л. 14. 2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла. Гн. II. 167.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Умерлини, -ли́н, ж. мн. Актъ смерти и сопряженные съ нимъ нар. обряды. Рк. Ленин. А. що похорон, хрестини, вмерлини, то я (дяк) одправлю. Грин. ІІІ. 577.
Ускакувати, -кую, -єш, сов. в. ускочити, -чу, -чиш, гл. Вскакивать, вскочить во что, впрыгивать, впрыгнуть. Я буду ускакувать в утробу жінкам, та й буду їх мордувати. Стор. І. 55. Ускочив по самі вуха.
Червеніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Угор.