Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Вище, нар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Вище лоба очі не ходять. Хто вище злізе, дужче пада.
Відо.... Cлова, начинающіяся съ відо и здѣсь не имѣющіяся, Cм. на віді....
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Марче моє добро. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі.
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл. 1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Я не знаю, чи багато напікати (пасок). 2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини. 3) Напекти раків. Покраснѣть, сконфузясь.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх.
Поночіти, -чіє, гл. безл. Темнѣть вечеромъ. Уже стало поночіти, як ми рушили додому. Хай ще більш поночіє.
Попруга, -ги, ж. 1) Подпруга. Та купимо сідельце з попругою. Та підтягай, джуро, та підтягай, малий, тугенько попруги. 2) Поясъ кожаний, — Cм. ремінник. 3) Часть толчеи. Cм. ступа ножіна. 4) Часть рыболовнаго сака. Cм. сак. 5) Полоса, — напр. поперечная полоса на боку перістого вола. Між небом і водою став чорною попругою ліс. Сонце... довгою й широкою попругою лягло через усю хату. Ум. попружка, попруженька, попружечка. Ой підтягай, та малий хлопку, попруженьки стуга. Попрямуйтеся ви, вильні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L.
Табачницин, -на, -не. Принадлежащій табачниці.