Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тівко

Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків. Гол. II. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІВКО"
Дада́кач, -ча, м. Болтунъ. Вх. Лем. 408.
Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
Захолонуты, -ну, -нешъ, гл. Простыть. Добре буде, якъ захолоне. Ном. Винъ такъ и захоловъ.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один. Канев. у.
Коров'янка, -ки, ж. Коровій пометъ. Вх. Уг. 246.
Лакуза, -зи, м. = лакиза. Оцей мій муж... а цей — показує на того лакея — цей пройдисвіт, лакуза. Рудч. Ск. І. 128. Ум. лакузка.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Роджений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Таємнощі, -щів, ж. Тайныя дѣла, вещи, которыя нужно скрывать. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.