Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тичина

Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Вигравати, -ваю, -раю, и -єш, сов. в. виграти, -раю, -єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко з-за хмари виграло. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42). Світло виграє у кришталю усякими цвітами. Ком. І. 21. Въ нижеслѣдующихъ значеніяхъ только въ несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Левиц. І. 63. Оттоді то по городах на музики вигравали. Макс. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. Мет. 73. 4) О морѣ: волноваться. Синіє море, виграває. Шевч. 91. 6) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Мил. 78. Поперед війська да конем виграє. АД. І. 25. 6) Бродить. Пиво виграє.
Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Мнж. 143. Сиві кабани усе поле залягли. Ном. стр. 292. № 54. Великая худобонька все подвір'я заляже. Чуб. V. 163. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. Макс. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. Мет. 150. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Ном. № 11762. Заляжу до завтрього. К. ЧР. 286. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Мнж. 141. Залягли вони на нас у балці. К. ЦН. 191. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. К. ПС. 110. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. МВ. ІІ. 49. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла. Борз. у.
Замакі́тритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться. Щоб тобі світ замакітривсь. Ном. № 3707. Так у його в голові замакітрилось і в очу позеленію й потемніло. Г. Барв. 514.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Ном. № 4581. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. Стор. МПр. 54. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється. Павлогр. у.
Ло́пать, -ті, ж. 1) Лопасть весла. Мнж. 179. 2) = лотай. Лв. 97.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73. 2) Паять.
Поприскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить къ чему (о многихъ).
Похресник, -ка, м. Крестникъ. ЕЗ. V. 196. Камен. у. Я йому хрещений батько, це мій похресник. Брацл. у.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.