Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тичина

Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЧИНА"
Голодриґа, -ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.
Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный. Черк. у.
Заму́жній, -я, -є. = замі́жній. Замужній хліб добрий, да не пожиточний. Чуб. III. 121. Ох, як би я знала замужнее лихо, то гуляла б у матінки тихо. Грин. III. 297.
Калмичити, -чу, -чиш, гл. Смачивать снопы въ жидкой глинѣ предъ покриваніемъ ими крышъ.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Недорозум, -му, м. Неразуміе, недомысліе. К. ЦН. 311. Я з долею та й з людьми боролась, та ніби й гірку долю поборола і людський недорозум. Г. Барв. 442. От що виходить із материного недорозуму, що не вчила мати ділечка робити. Г. Барв. 437.
Поледівка, -ки, ж. = поледиця. Вх. Уг. 261.
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має. Ном. № 10848.
Уданство, -ва, с. Красота. Все тільки про любощі дбають: то на чорні брови, то на уданство уповають. Г. Барв. 509.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.