Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Каламутитися, -мучуся, -тишся, гл. 1) Мутиться (о водѣ). 2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.
Листо́вне, листовно, нар. Письменно, письмомъ. Желех.
Нали́ти, -ся. Cм. наливати, -ся.
Пасмо, -ма, с. 1) Пасмо, мѣра нитокъ: 30 нитокъ. Вас. 202, 190. Чуб. VII. 408. Я колись п'ять пасом валу однесла, — він, спасибі йому, не погордував, узяв. Кв. 2) Прядь. Коси вилізли з під хустки і теліпались пасмами. Левиц. І. 80. 3) Гряда. Пасмо гір. 4) Годовой слой древесины. Вх. Лем. 447.
Покопання, -ня, с. Изрытіе.
Призвести Cм. призводити.
Судиція, -ції, ж. Судъ. Аж там пани сенатори судицію судять. АД. II. 84.
Сухоперний, -а, -е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья. Г. Барв. 44.
Твердо нар. 1) Твердо. М'яко стеле та твердо спать. Ном. № 2990. 2) Крѣпко. А нерці в соборі воду твердо освятили. Млак. 46. Заснула, вона на полі твердо. Гн. II. 124. 3) Ясно, опредѣленно, рѣшительно. Слухай мене, — кожу тобі твердо. Г. Барв. 246. Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою. Рудч. Ск. І. 131. Ум. тверденько, твердесенько. А дівчина тверденько заснула і не чула, як нічка минула. Чуб. V. 1198.
Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу. Шейк.