Анти́пко, -ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. Якого антипка кричиш?
Вересклеп, -пу, м. = бересклет.
Головко, -ка, м. = головань 1.
2) Названіе вола.
Гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
Кірря, -ря, с. соб. отъ кора.
Парсуна, -ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Рушником обтер парсуну. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною.
Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало.
2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите.
3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім.
Прочухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Як ото трохи прочуняли і прочухались, Гоцопуп обізвався до їх.
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.