Возитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись.
2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву.
Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Навспи́ньки, навспи́нячки, нар. Ha цыпочкахъ. Аж навспиньки стає, виглядає дівчину. Потюпав наш пан писарь, ходючи перед справником навспинячки.
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки.
Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Говорить було Тарас Яровий з притиском.
Скірочка, -ки, ж. = скоринка. Хліба ні скірочки.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Ум. терничо́к.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Ум. шибка.
Шушвалок, -лка, м. Шушера, шушваль. Я думала — парубки, коли шушвалки.