Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Верстак, -ка, м. Ровесникъ. Шух. І. 32.
Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око. Рудч. Ск. І. 38.
Закоха́ння, -ня, с. 1) Любовь. Не я, милий, осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Мет. 78. Хто не знає закохання, той не знає лиха. Мет. 31. 2) Возлюбленный возлюбленная. А десь моє закохання до вечери сиділо. Гол. III. 329. Вернися, любе закохання, перестань ся гнівати. Грин. III. 228.
Листопода́вець, -вця, м. Податель письма.
Межи́ Cм. меж.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Наодлу́ці нар. Отдѣлившись. жи́ти наодлу́ці. Выдѣлиться хозяйствомъ. Другий син наодлуці, а цей з батьком живе.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Перенизати Cм. перенизувати.