Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тихший

Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХШИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИХШИЙ"
Бутум-бутум-бас, меж., выражающее игру на віолончели. Бутум-бутум-бас! А хто буде свині пас? Н. п.
Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Гол. І. 50. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Грин. ІІІ. 491. Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. ІІІ. 548.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Кульбанка, -ки, ж. = кульбавочка. Лв. 99.
Оправити, -ся. Cм. оправляти, -ся.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Помекати, -каю, -єш, гл. Поблеять, покричать (объ овцахъ).
Розбештатися, -таюся, -єшся, гл. Разбаловаться, развратиться. О. 1862. І. 74. Лубен. у.
Уцькувати, -кую, -єш, гл. Затравить (собаками).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИХШИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.