Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Хоч не сильна, аби двір закрасила. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі.
Китиця, -ці, ж. 1) Кисть (у платья, ковра, сбруи и пр.) 2) Кисть изъ сросшихся вмѣстѣ нѣсколькихъ орѣховъ. 3) Снопъ соломы, связанный съ того конца, гдѣ колосья, и употребляемый для соломенныхъ кровель. Cм. кулик. 4) Букетъ цвѣтовъ. 5) Гора, только на вершинѣ покрытая снѣгомъ. Ум. китичка. Хусточка у пояса мережувана і з вишитими орлами і ляхівка з під плахти вимережувана і з китичками.
Кривоплекий, -а, -е. Кривоплечій. Хотіла мене мити та за третього дати, аж той третій такий кривоплекий.
Майстра́т, -ту, м. = магистрат.
Набро́статися, -таюся, -єшся, гл. = наброститися.
Налюдни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заселить, наполнить народомъ.
Потемну нар. Въ потемкахъ. Цього потемну не зробиш.
Рубіж, -жа, м. см. рубеж.
Торохнути, -ну, -неш, гл. Трахнуть, шарахнуть, грохнуть. Буйволи прийшли, та один.... як торохне рогом (у бочку), так дно й вилетіло. (Стрілець) націливсь, як торохне. Ой торохнула-ревнула мідяна гармата. Громом торохнуло в гори й долини.