Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Златогла́в, -ву, м. = злотоглав. Паювали... златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. АД. І. 219. Оксамити, златоглави будемо носити. К. МБ. X. 5.
Офіціяліст, -ста, м. Служащій. К. Кр. 18.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 186І. X. 8).
Посохти, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Полт. Инше насіння, посходивши, посохло. Єв. Л. VIII. 5.
Приповістися, -вімся, -віси́ся, гл. = приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.
Просіл, со́лу, м. Соленая рыба, родъ холоднаго кушанья изъ соленой рыбы. Конотоп. у. В скоромний день із маслом буханці, книші, вареники і всякі лагоминки, у п'ятницю просіл. Греб. 383.
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина. Вх. Зн. 58.
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный.