Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винівка, -ки, ж. Винная бочка. Вх. Лем. 398.
Змиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. змитися, змиюся, -єшся, гл. 1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591. 2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся. Мет. 76.
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Помста, -ти, ж. Месть, отмщеніе. Стор. МПр. 32. К. Бай. 84. Його душа кипіла помстою і ненавистю. Левиц. Пов. 12.
Поперегризати, -за́ю, -єш, гл. Перегрызть (во множествѣ).
Попідкочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Пуха, -хи, ж. 1) Въ выраженіяхъ: добити пухи, добити до пухи. Довести до крайности, покончить съ чѣмъ. Добили чоловіка до пухи. Борз. у. Тепер уже ляхам наші добили пухи. Ном. № 874.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Терти, -тру, -треш, гл. 1) Тереть, молоть. Коноплі терти. Луб. Терти табаку. Шейк. 2) Тереть, потирать. Тре собі руки. Рудч. Ск. II. 75. 3) Утаптывать, сглаживать. Нехай мруть та дорогу труть, а ми сухарів насушим та додому рушим. Чуб. І. 251. дні те́рти. Прозябать. Не живе, тільки дні тре. Ном. № 8208.