Відважний, -а, -е. 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Ніт нар. = Ні 1. Там люде добрі, де мене ніт.
Паністара, -ри, ж. Задница. Чи хочеш, щоб тобі я дав по паністарі блискавками. Ум. паністарочка.
Позажинати, -наємо, -єте, гл. Начать жать (о многихъ).
Прокататися, -та́юся, -єшся, гл. Прокататься. Син каже: прокатаємось.
Пхицьнути, -ну, -неш, гл. Толкнуть.
Смерть, -ти, ж. Смерть. Не смійсь, не смійсь, вражий сину, горе тобі буде: хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Смерть мене постигає саму. Ум. смертонька. А за мною молодою ходе смертонька з косою.
Чортопхайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург.