Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ.
Злюбити, -блю́, -биш, гл.
1) Полюбить. Його козаки злюбили. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Голубонька вбив, голубку злюбив.
2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Не злюбив собі місця.
Лю́босний, -а, -е. 1) Любовный. 2) Любезный, пріятный.
Насва́тати. Cм. Насва́тувати.
Поганкуватий, -а, -е. 1) Плоховатый.
2) Невзрачный, некрасивый. Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива.
Придаток, -тку, м. Прибавленіе, прибавка. Придаток не стоїть за даток. На придаток дам ще корову.
Сапати 2, -па́ю, -єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.
Стиглий, -а, -е. Зрѣлый, спѣлый. Чи є, діду, стиглі кавуни? Ум. стигленький. Це вже стигленькі ягоди.
Чоловіцький, -а, -е. 1) Человѣческій.
2) Принадлежащій мужчинѣ; состоящій изъ мужчинъ. Чи буде ж таке сиріцьке, як чоловіцьке. Чоловіцька громада.
