Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпупий, -а, -е. Не имѣющій пупка. де багато баб, там дитя безпупе. У семи нянекъ дитя безъ глаза. Посл.
Вирубувати, -бую, -єш, гл. = вирубати.
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ. Ном. № 13950.
Здохля́к, -ка́, м. и здохля́ка, -ки, об. 1) Издохшее животное. 2) Болѣзненный, едва живущій.
Їздун, -на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун. Александров. у. Екат. г.
Неприхильник, -ка, м. Противникъ, непріязненный. Желех.
Обачіння, -ня, с. Вниманіе. мати обачіння на ко́го. Обращать вниманіе на кого, присматривать, заботиться о комъ. Знайшла мене ой смертонька в чужій стороні, — май же, сестро, обачіння на діти мої. Гол. III. 70.
Онук, -ка, м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок. Грин. II. 128.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.