Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баба́на, -ни, ж. Старая овца, негодная для случки. Херс.
Бичище, -ща, м. Ув. отъ бик.
Бодрий, -а, -е. Бодрый. Котл.
Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. (1849) 85. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. Гол. І. 3.ре́шту. Доконать. Піп йому додав регату: аж у Сібір завдано. Лебедин. у. рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. Полт. у.слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б'є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш? Чуб. V. 894.
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Жо́втень II, -ні, ж. У гончаровъ: желтая краска для раскрашиванія посуды. Шух. І. 264.
Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Округлянка, -ки, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Уг. 255.
Схожість, -жости, ж. Сходство. Незвичайна схожість дочки з матіррю дуже вразила Яся. Левиц. І. 234.
Швендяти Cм. швендати.