Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки.
Гавк, -ку, м. Лай.
Жбу́рити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Як жбурне книжкою під поріг.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Немога, -ги, ж.
1) = незмога. І росказати немога, що зі мною діється.
2) = знемога. Хоче встати, в немозі пада.
Помокнути, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить.
Туркало, -ла, с.
1) = туркавка.
2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же.
Щимки, -ків, м. мн. Тиски. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то не здумаєш.
