Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бібула, -ли, ж. Оберточная бумага. Cм. бебуля.
Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Злоги, -гів, м. мн. 1) Роды. Балт. у. 2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями. Черк. у.
Копіт, -поту, м. 1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. Св. Л. 91. За коником став копіт. Чуб. 2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових. К. МБ. XI. 42.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Прасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати. 2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 179.
Сир, -ру, м. 1) Сыръ. 2) Творогъ. Масляниця баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 256. Ум. сирець.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить. Чуб. V. 385.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. Н. П. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.