Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. ІІ. 135.
В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Казна, -ни́, ж. Казна, деньги. (Заимствовано изъ русскаго языка). Їздив наш бурмистер до князя Ромодановського з грошима у московську казну. К. ЧР. 185. Є казна, та ніхто не зна.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Пасічити, -чу, -чиш, гл. Чистить, приготовлять новину подъ посѣвъ. Угор.
Перешалювати, -люю, -єш, гл. 1) Перекрыть вновь шелевкой. 2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Стожарисько с. = стожалля. Под. г.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище. Желех.
Угаснути Cм. угасати. Угатити. Cм. угачувати.