Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татаринів

Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова. Морд. Оп. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРИНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРИНІВ"
Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить. Аф.
Еконо́м, -ма, м. = оконом. Посіпака економ.... нарід катував. Гн. II. 174.
Заса́да, -ди, ж. 1) Основаніе, основа. 2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342.
Зжа́литися, -люся, -лишся, гл. Разжалобиться. Зжалився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Раптовий, -а, -е. Неожиданный, внезапный. Черк. у. Лучаються й раптові дощі. О. 1861. IX. 30. Раптова енергія. Левиц. І.
Рогулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ рогуля. 2) мн. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139.
Хуртовина, -ни, ж. 1) Мятель, вьюга. Александров. у. 2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. АД. І. 187. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля! ЗОЮР. II. 40. 3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Мет. 356. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими. КС. 1882. XII. 497.
Чубко, -ка, м. = одуд. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТАРИНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.