Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ. Желех.
Аз, а́за́, м. Названіе буквы а, азъ. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. Закр. І. 122. А́зи́. Буквы. Як напише, моя мати, великії ази, аж поки я розібрала, — лягала три рази. Чуб. V. 1188. А́зи́ писа́ти. Учиться писать азбуку по прописи. Ум. А́зик. А́зика узя́ти. Получить отмѣтку объ отсутствіи въ классѣ. Шейк.
Близький, -а, -е.1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531., Ум. близенький, близесенький.
Виводитися, -джуся, -дишся, сов. в. вивестися, -ведуся, -дешся, гл. 1) Выводиться, вывесться. 2) Выводиться, вывесться, рождаться, родиться. Нехай тута виводяться круки та ворони. Н. п. В камінні там виводяться сахвири і золото лежить піском блискучим. К. Іов. 59. 3) Выводиться, вывестись, исчезнуть, выйти изъ употребленія, изсякать, изсякнуть, истощиться. Тепер такі пояси вивелися.... хиба рідко де побачиш. Грин. І. 5. Сидить циган і сніда.... хліба багато, а сала мало. От він, щоб сало з рук не виводилось, хліба вкусить, а сала понюха. Ном. № 14320. я вивелася з чого. У меня вышло что. Я вивелася з малих горшків, — нема ні одного. Лебед. у. 4) Оправдываться, оправдаться. Я прийду до вас вивестись, бо на мене набрехано! — Нічого виводитись. Лебед. у. 5) О родившей женщинѣ: идти въ церковь за молитвой черезъ шесть недѣль послѣ родовъ. Харьк. г.
Жа́бій, -б'я, -б'є = жаб'ячий. Вх. Лем. 413.
Знизати Cм. знизувати.
Каз, -зу, м. Бѣшенство. Нехай на тебе каз найде. Ном. № 5127.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Ригати, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш, гл. 1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати. Ном. № 6744. 2) Блевать, рвать, вырвать. 3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають. К. Псал. 313.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.