Виучити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся), гл. = вивчати, -ся.
Козяка, -ки, ж. Ув. отъ коза.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. Молоде колосся з жита зриваю.
Неділя, -лі, ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Породила мене мати у святу неділю. Ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Ні, на сьому тиждні вже не ткатиму, з неділі почну. А з неділі вже й Петра.
Опій, -по́ю, м.
1) Опой.
2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою.
Полапцем нар. = полапки. От, не встаючи, полапцем намацаєш котру (грушу) біля себе пт й їси.
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія.
Слав'янка, -ки, ж. 1) Славянка. 2) Азбука-кириллица.
Солище, -ща, с. У гуцул, пастуховъ: мѣсто, гдѣ даютъ скоту соль.
Черешнянка, -ки, ж. Родъ кушанья изъ черешневыхъ ягодъ. Черешнінка або ягодінка вариться з черешневих ягід і заправляється молоком або сметаною.