Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.
Віче, -ча, с. Вѣче, общественное собраніе; въ Галиціи митингъ, народное собраніе.
Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня. Грин. II. 314.
Дора́джувати, -джую, -єш, сов. в. дора́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Дорадила вража вдова, як жінку забити, — тепер порадь, вража вдово, где єї подіти. Чуб. V. 630.
Матери́нський, -а, -е. = матерній. Привернися до мене своїм добрим і материнським серцем. Чуб. І. 92.
Морков'ять, -ти, ж. Раст. Achillea millefolium. Лв. 96.
Пильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Заботиться, стараться, радѣть. Баба не пильнує паню очучати, тільки пильнувала пану отверати. Гол. І. 90. Взявшись за діло, пильнуй, щоб нічого не минуть — щоб свого дойти. МВ. Все пильнував неборак домівки. Г. Барв. 196. Не той ще вік ваш, щоб Бога пильнувати: ще матимете час, — не зараз вам умірати. МБ. (О. 1862. III. 34). 2) Смотрѣть, наблюдать, стеречь; бодрствовать. Мусили її дуже пильнувать, бо уночі схопиться і сама не зна, куди біжить. Стор. Вона пильнує цілу ніч над ними. МВ. І. 52. Най іде пильнувати пшениці. Гн. II. 22. Я пильную порога, щоб утекти. Г. Барв. 272.
Поколодва, -ви, ж. Ловушка для лисиць и куницы: двѣ вбитыя въ землю развилки (розсохи), соединенныя бревномъ (победрина), въ развилинахъ ихъ лежитъ второе бревно (підколодник), а надъ нимъ третье (притяг), — посрединѣ оно поддерживается подставкой (свердлик), установленной на підколоднику, а на концы его наклонно положено два бревна (пільги): верхними концами они (зацѣпивъ сучьями) на підколоднику, а нижними на землѣ; звѣрь, силясь достать приманку, просовываетъ голову между двумя верхними бревнами, выталкиваетъ подставку и придавливается тяжестью упавшаго бревна за шею. Шух. I. 237.
Присмоктувати, -тую, -єш, сов. в. присмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Грин. І. 289. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку. Кв.
Руля, -лі, ж. Дуло ружья. До того дотріскались, що за рулю не можна було взятись, так розгорілась. ЗОЮР. І. 69.