Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727. 3) = Городина. Желех.
Загалу́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. загалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. Аф. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вишили, а він уже й загалунився. Аф. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви. Екатер. г.
Запреща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запрети́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отрекаться, отречься. Оддай три карбованці! Так він запретивсь: ні, каже, я не брав та й годі! Харьк.
Кунпанія, -нії, ж. = кумпанія. К. ЧР. 68.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Попасувати, -сую, -єш, гл. = попасати. Ми стали біля слободи Кіньської... попасувать волів. Драг. 415.
Приїмище, -ща, с. Пріютъ. Которі порубані, которії в полон взяті, ой там же їм прихилище, сира земля приїмище. Чуб. Т. 1053.
Сквапний, -а, -е. 1) = сквапливий. 2) Падкій. Котл. Ен. IV. 11. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати. Волч. у.