Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Княжа, -жати, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. В ридвані сидів князь із княжам.
Комашина, -ни, ж. Одно насѣкомое, одинъ муравей. Cм. комаха. Чоловік проти землі менше, аніж сама менша комашина проти чоловіка здається. Ум. комашинка. Здалеку рій комашинок зразу побачиш, а кожну комашинку нарізно побачиш тільки зблизька.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить.
Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Мацу́ меж. = мац! Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю.
Миротво́рець, -рця, ж. Миротворецъ, примиритель. Блаженні миротворці, бо такі синами Божими зватимуться.
Перестати Cм. переставати.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ).