Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будь-Лі Cм. бути.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Заножи́ти, -жу, -жи́ш, гл.но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря 1883, стр. 223.
Кланятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047 Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. 2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм. Гол. 3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом. Мил. 221.
Незавважно нар. Незамѣтно. Тут і незавважно, що їдеш над безоднею, бо гора з горою тим мостом зведена, тільки вода шумить під ногами. Св. Л. 214.
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Порозвінчувати, -чую, -єш, гл. Развѣнчать (многихъ).
Труйзілля, -ля, с. Ядовитое растеніе. Трумбета, ти, ж. = труба. Гол. II. 612. Cм. трубета, трембіта.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.