Беґар, -ра, м. Палка. Ум. беґарик. Cм. биґарь.
Брязкотня, -ні, ж. Бряцаніе, звонъ.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Голодания, -ня, с. = голодування.
Горя́чка, -ки, ж. Раст. Lychnis chalcedonica.
Задовольни́ти Cм. задовольняти.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду.
Зду́мувати, -мую, -єш, сов. в. зду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. 2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. 3) Воображать, вообразить, представлять, представить.
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.