Бурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Броситься. Бурхнувсь у воду, щоб втопиться.
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді
Ле́петень, -тня, м. Болтунъ. Лепетень лепече, а дурень слухає.
Наскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. наску́бти, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Надирать, надрать. Наскуб чуба йому.
2) Надергивать, надергать. Наскубла пір'я. Наскуб сіна з стога.
Осмілити, -ся. Cм. осміляти, -ся.
Охвачувати, -чую, -єш, сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити.
Позлота, -ти, ж. = позолота.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині.
Шанувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Чтить, почитать, уважать, оказывать уваженіе. Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. Хто шанується, — і люде того шанувать будуть.
2) Беречь, сохранять. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях.
3) Принимать, чествовать, угощать. Ти гостя повинен добре шанувати, а в тебе й борщ не гарячий. Де будуть шанувать, там будемо ночувать. Шанує сусідські діти варениками. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувать у другу хату.
4) шанувавши слухи ваші. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать. Та се не чоловік, а так, шанувавши слухи ваші, смердюче стерво. Подобное же значеніе: шануючи бога та й вас, яко ґречних. шаную (кому) го́нор.