Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

таволга

Таволга, -ги, ж. Раст. Spiraea. По три пучки тернини і червоної таволги набірайте, бідного невольника по тричі в однім місці затинайте. АД. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАВОЛГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАВОЛГА"
Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Зазирну́ти Cм. зазирати.
Лежа́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лежанка.  
Лі́лія, -лії, ж. = лилея.
Пошкапити, -пить, пошка́питися, -питься, гл. безл. Посчастливиться. Александров. у.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Уклепатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Не впопадъ что либо сказать, сдѣлать, ошибиться. Як його зовуть? Хома. — Не вклепались же, каже, й ви, що йому таке ім'я дали: він на Хому й походив. ЗОЮР. І. 161. 2) По ошибкѣ принять лицо неизвѣстное за извѣстное. Бачу, що панич знакомий, та щоб не вклепатись, роспитався у людей, звідки воно єсть. Литинск. у.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом. Шух. І. 171.
Шумела, -ли, ж. = шумелинє. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАВОЛГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.