Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Високорогий, -а, -е. Съ высокими рогами. Воли високорогі половії дивляться з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134.
Відци нар. = відси.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы. Александровск. у. (Стрижевск).
Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Шевч. 84. Завірюха — треба кожуха. Ном. № 626. Ув. завірюшище.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді. Желех.
Прихватити, -ся. Cм. прихвачувати, -ся.
Пришта, -ти, ж. = причта. Драг. 237. Була й нам пришта. Грин. І. 89.
Чолопок, -пка, м. = щолопок. Ум. чолопо́чок. Шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.