Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ау́ла, -ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175.
Заріча́ний, -а, -е. Любящій противорѣчить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде. Васильк. у.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.  
Кальман, -на, м. = кайман. Шух. І. 175.
Обривати, -ва́ю, -єш, сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Острушки, -шок, ж. 1) Цвѣты: кавалерскія шпоры. 2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні. Чуб. І. 52.
Перелюбство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. К. МХ. 41.
Позазичати, -ча́ю, -єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).
Прокур, -ру, м. Неоплаченный акцизомъ спиртъ, утаенный отъ акцизу перекуръ. Камен. у.
Шерстина, -ни, ж. Шерстинка. Буде одна шерстина золота, друга срібна. Рудч. Ск. ІІ. 71. ні шерстини (нема в дворі). Нѣтъ скота, ни одной скотины. Ном. № 1508. Ум. шерстинка, шерсти́ночка.