Властиво нар.
1) Свойственно.
2) = власне.
Волосня, -ні, ж. = волосінь.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. У неділю рано задзвонили в дзвони. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. 4) Родъ писанки. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Донщи́ха, -хи, ж. = дончиця. Донщиха йшла в Ярусалим.
Зате́мне́ння, -ня, с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш.
Подосукувати, -кую, -єш, гл. Досучить (во множествѣ).
Проброїтися, -роюся, -їшся, гл. Провиниться, напроказить.
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его.
Чоловіколюбство, -ва, с. Человѣколюбіе. Нема, щоб за добрі діла, за чоловіколюбство вхопитись.