Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтоптувати, -тую, -єш, сов. в. відтоптати, -пчу, -чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. ІІІ. 156. відтрутити. Cм. відтручати.
Гарбачій, -чія, м. Рабочій изъ артели пастуховъ овецъ, завѣдывающій гарбою съ припасами, — исполняющій обязанности эконома и повара. О. 1862. V. Кух. 37.
Годувальниця, -ці, ж. Кормилица. Яра пшениця — годувальниця. Грин. ІІІ. 38.
Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде. Чуб. III. 446.
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ. Лебед. у.
Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Масльо́нити, -ню, -ниш, гл. Муслить.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Тамтадиль нар. = тамтуди. Гол. II. «30.
Ушта, -ти, ж. = учта. А як пороздягаємось, яка ушта нам буде! Сим. 209.