Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Ум. блятик.
Заваготі́ти, -ті́ю, -єш, гл. = завагітніти.
Лихоро́бство, -ва, с. Злодѣйство.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Падь пала (шкодлива на хліб роса). 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала.
Підхмелитися Cм. підхмелитися.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ.
Старезний, старенезний, -а, -е. Очень старый. Старезна вже, стоїть та головою хитає. Сидить стара жінка, стара-старенезна. Дід з сивою довгою бородою та старезний-старезний.
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі.