Вабитися, -блюся, -бишся, гл. Быть привлекаемымъ, прельщаемымъ: льститься на что.
Ковтюх, -ха, м. Карликъ.
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Ой люлі, люлі, моя дитино. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Маґільни́ця, -ці, ж. То-же, что и рубель, — валекъ для катанья бѣлья. Cм. меґеля 1.
Нага́бати, -баю, -єш, гл. Преслѣдовать, нападать; трогать. Яструб нагабає всілякі птахи.
Начерк, -ку, м. Набросокъ. Тут уже критика вбачав начерк літератури поважнійшої.
Поопускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.
Сягонути, -ну, -неш, гл. То-же, что и сягнути, но выражаетъ большую силу дѣйствія. І сягонеш умом до його правди.
Хакати, -каю, -єш, гл. Тяжело дышать, — запыхавшись отъ жары и пр. Душно Рябкові — бач, як хакає, язик висолопивши. День був гарячий, сказано, в серпні; сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши. Чого ти так хакаєш? — Захапався б і ти, як би стирив на гору такого мішка.