Визивати, -ва́ю, -єш, сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать.
Дерев'я́ка, -ки, ж. 1) Отдѣльное дерево. Уночі щось переносило луччі дерев'я у Антонів сад, уже одна тілько дерев'яка осталась. 2) Кусокъ дерева, полѣно. Ум. Дерев'я́чка.
Замо́кти Cм. замокати.
Зобати, -ба́ю, -єш, гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає.
Кушпела, -ли, ж.
1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її.
2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете.
Остатися Cм. оставатися.
Підстожини, -жин, ж. мн. Мякина, части колосьевъ и зерно, обсыпающіяся вокругъ стога при кладкѣ его.
Поніміти, міємо, -єте, гл. Онѣмѣть (о многихъ). Ой як я маю до тебе ходити, коли нас будуть вороги судити. Ой нехай судять, як розуміють, прийде тая годинонька, вони поніміють.
Синовець, -вця, м.
1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Маруся синовця родила.
2) Племянникъ, сынъ брата.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву!