Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Поли одрізуй та плечі латай. Як різцем одрізало. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Жовтоли́ций, -а, -е. Желтолицый.
Пообтрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обтруситися, но во множествѣ.
Порозцвітати, -та́ємо, -єте, гл. Разцвѣсть (во множествѣ).
Проректи Cм. прорікати.
Проточний, -а, -е. Текущій. Вода проточна.
Розм'якчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размягчить. Розм'якчив серця народам чужоземним.
Скатертина, -ни, ж. Скатерть. Стіл дубовий покривала біла скатертина. Ум. скатертинка.
Тьопатися, -паюся, -єшся, гл. Идти, брести по грязи. І став би я тьопатись за сорок верстов.