Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

схильчивий

Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива. МВ. ІІ. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХИЛЬЧИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХИЛЬЧИВИЙ"
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Закраси́ти, -ся. Cм. закрашати, -ся.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Модре́нь, -ні, ж. = модрина. Вх. Уг. 436.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій. Конст. у.
Повідчинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отвориться (во множествѣ). То він тільки скаже слово: «одчинітеся», то двері й поодчиняються. Драг. 107.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Умно́зі, нар. Въ большомъ количествѣ. Не гнівайся, тестю! Не умнозі зять їде, не багато бояр везе: ой сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СХИЛЬЧИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.