Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Відпечатувати, -тую, -єш, сов. в. відпечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать. Вже твої жупани поношені, вже твої меди відпечатані.
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ.
Проколихати, -шу́, -шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише.
Укладувати, -дую, -єш, гл. = укладати.
Утеком нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
